Сторінка медичної сестри

Медична сестра Кравченко Наталія Вікторівна

НАССР у закладі дошкільної освіти – важливий інструмент для контролю безпеки харчування вихованців.

Головним завданням системи HACCP є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю за всіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви.

Програма передумов системи НАССР охоплює такі процеси:

• 1. Належне планування виробничих, допоміжних і побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення.
• 2. Вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок.
• 3. Вимоги до планування та стану комунікацій – вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо.
• 4. Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами.
• 5. Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь).
• 6. Здоров'я та гігієна персоналу.
• 7. Поводження з відходами виробництва та сміттям, їхній збір і видалення з потужності.
• 8. Контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їхній появі, засоби профілактики та боротьби.
• 9. Зберігання та використання токсичних сполук і речовин.
• 10. Специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками.
• 11. Зберігання та транспортування.
• 12. Контроль за технологічними процесами.
• 13. Маркування харчових продуктів та інформування споживачів.

Система НАССР базується на основних принципах:

• 1. Аналіз небезпечних чинників.
• 2. Виявлення критичних контрольних точок.
• 3. Встановлення критичних меж.
• 4. Встановлення процедури моніторингу.
• 5. Розробка коригувальних дій.
• 6. Зберігання та актуалізація документів.
• 7. Оцінка ефективності.

НОВІ НОРМИ ТА ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Уряд затвердив нові норми та порядок організації харчування у закладах освіти (постанова КМУ від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»).

Такі зміни прийняті, з метою: врегулювання організації харчування дітей з огляду на принципи здорового харчування, приведення енергетичної цінності раціону, структури харчування до Норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах і енергії. Що ж змінилося?

Всеукраїнський вебінар «Упровадження нових норм і Порядку організації харчування в закладах дошкільної освіти»

• 1. Визначено способи організації харчування

1. Спосіб 1. Заклад освіти, тобто працівники, що входять до штатного розпису закладу, самостійно готують та реалізовують готові страви.
2. Спосіб 2. Харчування організовує постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування — кейтеринг або аутсорсинг. Працівники їдальні (харчоблоку), буфету не входять до штатного розпису закладу.У дитсадках кейтеринг можна застосувати, якщо немає харчоблоку. Як виняток, можна організувати кейтеринг на час проведення ремонтних робіт — реконструкції, капітального ремонту тощо харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці закладу.

• 2.Визначено режим харчування.

•  Режим (кратність) харчування визначеному пункті 16Порядку. Його можна організовувати: триразово — сніданок, обід та підвечірок або вечеря; Режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу. У державних (комунальних) ДНЗ тривалість сніданку, другого сніданку, підвечірку і вечері повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду — 25–30 хвилин. Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три-чотири години.

• 3. Окреслено вимоги до планування меню.

• Щоб забезпечити різноманітність харчування, потрібно скласти приклад чотиритижневого сезонного меню. Включення окремих страв до щоденного раціону, калорійність окремих прийомів їжі, мінімальні вимоги до режиму (кратності) приймання в їжу овочів, фруктів, м'яса, риби, яєць, горіхів, бобових та інших продуктів повинні відповідати нормам харчування. Дозволяється використовувати меню, рекомендоване МОЗ, без погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби. Засновник державних і комунальних закладів освіти також може забезпечити розроблення меню для ДНЗ.Примірне чотиритижневе сезонне меню можна використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби.

• 4. Розписано калорійність сніданку, обіду та вечері за віковими групами: 1-4 та4—6 (7) років.

•  Енергетична та поживна цінність їжі у закладі повинна відповідати загальним віковим потребам дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначеними МОЗ.Потрібно планувати частку калорійності їжі у загальних енергетичних потребах залежно від режиму (кратності) харчування в закладі.Якщо дитина з'їсть лише сніданок, вона має становити 25–30% добової потреби, відповідна частка для обіду збільшується до 30–35%. Орієнтовну кількість калорій на сніданок, обід та вечерю, добову калорійність для різних вікових груп наведено в тбл2.
  

• 5. Передбачено кількість білків, жирів і вуглеводів, яка має бути у стравах.

•  М'ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білку. Додатковим джерелом корисних білків є злакові продукти. Кількість білків для сніданку, обіду та вечері, а також добова потреба в білку для різних вікових груп наведені у таблиці 2до норм харчування. Загальну кількість жирів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 3 до норм харчування.Діти повинні регулярно споживати харчові продукти та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетні продукти цієї групи — рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон. Кількість вуглеводів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 4до норм харчування.

• 6. Розраховано добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп.

•  Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти під час вживання їжі та у будь-який інший час. Директор закладу повинен забезпечити дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.